Техніки живопису

Приступаючи до вивчення образотворчого мистецтва, рано чи пізно слід визначитись із  “своєю” технікою написання картин. Причому це необов'язково такі техніки, які зараз у вас виходять найкраще – це та техніка, з допомогою якої ви можете найбільш повно реалізувати свій творчий потенціал. Помилкою багатьох перспективних художників є вибір найлегшого шляху. Прочитавши цю статтю – пробуйте, експериментуйте, шукайте. Ви обов’язково знайдете для себе техніку написання картин до душі.

Отже, техніки живопису. В нашому інтернет-магазині “Lucky-Ua” представлений товар для станкового живопису, який виконується на полотнах, мольберті та папері. Є ще монументальний живопис, де в якості полотен використовуються стіни різних будівель. Першими художниками-монументалістами стали в доісторичній епосі первісні люди, розписуючи стіни печер зображеннями звірів, сценами полювань і так дальше. Доречі, печерний, наскальний живопис також носить назву петрогліфи та виконувався не тільки з допомогою жовтої, червоної і білої фарб, але і з застосуванням різців, примітивних інструментів для висікання зображень на камені.

Для древніх єгиптян така техніка не втратила актуальності, але була модернізована: робочі поверхні – камінь та деревина вкривались шаром вапняку та гіпсу, смоли. Окрім того, почали використовуватись зелений та синій кольори. Зараз ця техніка живопису отримала назву темпера, тобто фарби на основі натуральних пігментів.

В тому ж Древньому Єгипті зародився і клейовий живопис, що передбачає використання темпери та клею (рослинного чи тваринного походження). Також з тих часів стала відома і енкаустика – техніка воскового живопису написання картин розтопленими фарбами, яка була перейнята спершу античними художниками, а пізніше – грецькими іконописцями.

Близько 2000 року до н.е. вже існувала фреска – малювання по сирій штукатурці. Як ви знаєте, ця техніка написання картин актуальна і по сьогоднішній день.

Картина маслом – дуже древня техніка живопису, вона з’явилась ще у сьомому столітті до н.е. як мінімум в Афганістані, де було знайдено підтвердження цього факту.

Акварель – техніка написання картин водорозчинними фарбами, була зароджена у другому столітті до н.е.

Фарба, виготовлена із сажі – туш, таку назву носить і сам спосіб, дуже древній, використовувався для каліграфії та сумі-е.

Китайці також винайшли гохуа, де використовуються туш та водяні фарби. Це друге століття  до н.е. Ними ж була винайдена у чотирнадцятому столітті суха кисть – розтирання масляних фарб по паперовій поверхні.

Століттям пізніше у світі з’явилась карнація – багатошарове накладення фарб. Завдяки цій техніці написання картин портрети та зображення людей стали виходити більш “живими”.

Гризайлем пишуть художники, котрі  підкорили градації одного кольору, зазвичай це сепія та сірий.

Гуаш – нанесення зображень більш матовими та густішими фарбами, ніж акварель. Винайдена вона в Європі у шістнадцятому столітті.

Знаменитий Леонардо да Вінчі винайшов сфумато – помякшення обрису фігур та предметів. З її допомогою можна передати навіть повітря, що огортає людей та предмети. В перекладі з італійської ця назва означає “зникаючий, наче дим”, затушований. Доречі, досі ніхто не перевершив цього майстра, який наносив шар фарби товщиною в декілька мікрон, при цьому весь шар фарб товщиною не перевищував 40 мікрон!

Лесування – теж винахід Леонардо да Вінчі. Цю техніку написання картин також називають глізаллю. Вона полягає в нанесенні напівпрозорих тонів поверх основного шару фарби.

Пастель – малювання крейдою та олівцями. Цей спосіб відомий з шістнадцятого століття, причому розрізняють три види: воскова, масляна та суха.

Коли картини пишуться прямокутними мазками і(чи) цятками, то це – дивізіонізм чи пуантилізм,  що виник в дев’ятнадцятому столітті.

Енді Уорхолл став родоначальником акрилу – техніки написання картин водостійкими акриловими фарбами.

Доречі, якщо ви хочете використати хоча б частину всього цього одночасно – це теж допустимо. Адже тоді ви будете писати картини змішаною технікою.